Персональна екскурсія : виставка живопису “Приховане” Романа Хруща та Зірки Савки

18120336_1402027733200967_1469365229_o

Миколаїв потроху стає справжнім арт-містом, де майже кожного тижня проводяться відкриття нових мистецьких виставок. Але сучасне мистецтво не завжди легке для розуміння. Якщо вас теж мучає питання, що хотів сказати автор своєю творчістю, він сам проведе віртуальну екскурсію своїми роботами. sMYc започатковує нову підрубрику “Персональна екскурсія”. Читайте нашу статтю і гайда дивитись експозицію!

21 квітня в галереї “На Спасской 45” відкрилась персональна виставка живопису “Приховане” двох молодих львівських художників Романа Хруща та Зірки Савки. Екскурсію експозицією проводять Роман Хрущ та Зірка Савка.

Приховане – це те, що біля нас або ж у нас самих. Ми його не бачимо, не хочемо бачити, а дехто взагалі не може побачити. Воно присутнє у природі та живих створіннях, що нас оточують. Для зв’язку та виявлення цього  прихованого ми найчастіше використовуємо релігію чи власні спостереження та досвід.

Роботи Зірки Савки спрямовані на приховане в людині, відносинах людини та суспільства та стосунках людини з Творцем. У Романа Хруща це прихований світ з його живими сутностями, які також прямо впливають на людей і на речі довкола, видимі вони, приховані чи взагалі невидимі, але відчутні.

Кожна робота – це вікно в іншу, не до кінця нам відому, нашу природу і природу світу.

DSC_0019-compressor

“Світанок”
Світанок, як символ переходу з темряви до світла, перемоги добра над злом, а, можливо, це і той перший світанок, який побачила Земля під час створення світу.

DSC_0026-compressor

“Face to face”
Робота виконана досить недавно, можна сказати, саме до виставки “Приховане” в Миколаєві. Це зображення двох осіб, чоловіта та жінки, чиї обличчя звернені один до одного. Від цього і пішла назва. Центральною домінантою картини стає моторошна рука старої жінки. Для глядача хай залишиться своєрідною загадкою, що вона уособлює для автора. Гама роботи і техніка досить спокійна в порівнянні з іншими творами.

DSC_0028-compressor

“Вона”
Робота була створена в той ж період, що і робота “Руки”, у досить стриманій чорно-білій гамі. Тут присутня постать жінки, котра досить пластична. Одним із акцентів є перебільшення її рук, як захист тендітної душі.

DSC_0029-compressor

“Руки”
Ця робота виконана в стриманій чорно-білій гамі. Невеликим доповненням є бронзова лінія, що перетинає роботу горизонтально. У зображенні голови та рук присутня геометрія форм . Голова нагадує чорний куб, який неможливо розгадати, руки міцно зчеплені між собою, що символізує закритість, але водночас і стриманість. Пальці тримають тонку лінію між чорним кубом та стриманістю рук.

DSC_0030-compressor

“Політ Дракона”
Для різних культур дракон уособлював різні характеристики: він водночас захисник та руйнівна зла сила. На цій роботі зображений вогняний дракон. Якщо придивитись, то виникне відчуття, що він виринає із елементу, який знаходиться внизу, і нагадує фенікса з попелу. З іншого боку, дракон виглядає, як змій, що атакує.

DSC_0031-compressor

“Проявлення”
Човен, що виринає, Ковчег Заповіту чи проявлення чогось свого серед нематеріального простору?

DSC_0033-compressor

“Благословення”
Ця робота складається з двох частин і вказує на те, що не обов’язково малюнок вписувати в межі, замикаюти себе в якісь кордони. Картина зображує силует людини. Люблю заглиблюватися у світ психології, тому у багатьох моїх роботах можна побачити людей, особливо з акцентами, в якості яких вистувають руки та ноги. Мене найбільше дивує їхня побудова. До того ж людина за допомогою них може пересуватися, створювати неймовірні речі, відчувати світ.

DSC_0036-compressor

“Сходження”
Ця робота для мене особисто показує те місце, де, як у Данте Аліґ’єрі в “Божественній комедії”, знаходиться Чистилище, в якому вже перероджені люди продовжують свій шлях до Творця. Хтось перепочиває, а дехто вже практично досяг цілі.

DSC_0037-compressor

“Коронований”
Це образ істоти, яка обрана/коронована для якоїсь цілі/місії. Деякі глядачі в ній вбачають самокоронованого Князя світу цього.

DSC_0038-compressor

“Молитва”
На полотні зображено силует людини на колінах, що тримає руки догори. Завдання глядача  – побачити або зрозуміти, що це за людина, молиться вона чи просить. Припускаю, що ця особа не належить до жодної з конфесій. Вона шукає свого бога і звертається до неба, сонця або ж до людини, котру так само шанує.

DSC_0041-compressor

“Сторож”
На цій роботі кожен знаходить свого сторожа. А що цей сторож оберігає або ж приховує, відвідувач виставки має пізнати особисто під час спілкування з роботою.

DSC_0043-compressor

“Руками до неба”
За трактуванням та назвою робота подібна до “Молитви”. Вони різні тим, що в даній картині є певна визначеність. Особа на ній вже знайшла того, кого буде пошановувати і любити. Обидва полотна виконані в пошуково-експерементальній техніці, а кольорова гама підібрана така, щоб ще більше підкреслити емоційні моменти.

Міні-інтерв’ю

 

– В якому стилі ви малюєте?

Зірка Савка: Мій стиль окреслити одним словом важко. Люблю експериментувати, поєднувати. На думку оточуючих мистецтвознавців, це щось неосакральне або ж авангард. Не хочу приписуваи собі конкретний стиль.

Роман Хрущ: Свої роботи я б назвав “живим абстракціонізмом”. Чому “живим”? Тому що я намагаюсь не бути диктатором у творенні роботи, а, навпаки, співпрацювати з чимось прихованим, яке вносить свої ідеї і наштовхує мене на образ роботи. На моїх картинах все ніби рухоме, живе.

– Обгрунтуйте вибір кольорової гами 

Зірка Савка: Моя кольорова гама завжди змінюється. Навіть через чорний і білий кольори можна виразити різний настрій. За обмеженої кольорової гами художник може оперувати градацією лише двох кольорів. Художник ставить собі певні завдання, які прагне вирішити. Щоб передати емоцію чи ситуацію, я використовую колір, композицію та деталізацію.

Роман Хрущ: Ці кольори є моїми. Я їх найкраще бачу, хоча й інший бік спектру теж пробую використовувати. Та все-таки частина спектру від жовтого до синього і фіолетового ближча мені. Це зумовлено чимось підсвідомим.

– Який у ваших робіт настрій?

Зірка Савка: Не можу окреслити конкретного настрою, бо ці роботи – історії, над ними потрібно замислитись.

Роман Хрущ: Роботи живі та мають власний настрій. Він залежить від того, хто з ними “спілкується”.

– Ваше ставлення до релігії? У Зірки релігія виражається більше в контексті людини, що возносить молитву, а у Романа – в якості абстрактної сили? Прокоментуйте це.

Зірка Савка: Змалку я вірю в Бога і ходжу до церкви. Віра – це джерело життя. На мою думку, релігія проявляється навіть у тому, як ми ставимося один до одного. Наші добрі вчинки по відношенню до інших людей – це те саме служіння Богові.

Роман Хрущ: Релігія – це добре до того часу, поки з неї не роблять Бога. Слово “релігія” походить від лат. religio – зв’язок. Тому релігія – це тільки спосіб зв’язку із вищими силами, із своїм справжнім “я” або ще із чимось (в залежності від релігії). Мої роботи більш абстрактного напрямку, бо я не хочу нав’язувати глядачу своїх поглядів. Він має їх відчути. Я лише частково назвою роботи штовхаю глядача в правильний напрямок.

 У Романа в картинах дуже своєрідні рами. Чим це викликано? Подібне є і у вашій єдиній картині.

Зірка Савка: Це наша друга спільна персональна виставка. Певну частину робіт ми не змогли привезти до Миколаєва через невелике приміщення галереї та великі габарити робіт. Я намагаюсь експериментувати не лише з технікою написання, але й з формою полотен, композицією, скріпленнями різних розмірів. Це спричинено тим, що я хочу вийти за межі стандартного. Тому, поєднуючи різні форми, додаю раму і не роблю її доповненням, «обрамленням», а композиційно вписую так, що робота не може існувати без рами і навпаки. З цим я почала експериментувати у 2016 році. Роботи, присутні на виставці,  є трохи старшими.

Роман Хрущ: Рама – елемент роботи. Вона не має просто прикрашати, а повинна, навпаки, доповнювати і підсилювати ефект картини. У мене рама займає те місце, звідки починається дійство, а відсутня там, де воно переходить у простір стіни або середовища. Це як привідкриті двері.

– У картинах Зірки кінцівки перебільшені. Чому таке ставлення до долонь/п’яток?

Зірка Савка: Досліджую ці частини тіла досить довгий час. Вони мені цікаві своїми згинами, лініями. Кисть руки складається з 54 кісток, а стопа – з 52. Хіба це не справжній витвір мистецтва?

– Які у вас улюблені зарубіжні/вітчизняні художники?

Роман Хрущ: Я більше мав змогу спілкуватись із нашими художниками і відчувати їхні роботи. Такі митці, як Володимир Риботицький (Львів), Борис Буряк (Львів), Петро Бевза (Київ)  – неймовірні колористи. Їхні роботи енергетично наповнені. Хочеться спілкуватись і спілкуватись як з художниками, так і  з їхніми роботами.
Якщо не брати живопис, то Роман Дмитрик – надзвичайно талановитий художник скла і мав великий вплив на мене та мій художній зріст.

– Чи є мистецтво в Україні? 

Зірка Савка: Мистецтво, звичайно, є. Воно всюди, але потрібно вміти його шукати і знайти. Багато хто називає проблемою мистецтва в Україні відсутність арт-ринку для розвитку. Великим нюансом є те, що існують люди, котрі не знають, що таке мистецтво, для чого воно. Ми маємо великі прогалини у знанні як теорії, так і практики мистецтва. Їх потрібно заповнювати і звичайним людям, міняти їхнє пострадянське мислення.

Художники в Україні різні. Зараз майже кожен може назвати себе художником. Чи це проблема, важко визначити. Чи потрібно якесь певне відсіювання художників, теж спірне питання. Багато хто хоче створити якісне мистецтво в Україні, але наскільки воно якісне? Є багато арт-фестивалів та акцій, що проходять під таким гаслом, але більшість спрямована не на якість, а на кількість, і оминає звичайних людей, що не дотичні до мистецтва. Через це кажуть, що «мистецтво – це тяп-ляп», «за що такі гроші – за дві сині плями», «я і сам так можу».

Роман Хрущ: Мистецтво в Україні, безумовно, є! Але не всі хочуть і можуть відрізнити мистецтво від епатажу.
Вже згадані мною художники (і багато тих, яких я не згадав) є напрочуд успішними за кордоном. Існує багато молодих художників, які, на мою думку, з честю доповнюють і доповнюватимуть українське та світове мистецтво протягом наступних років.

 

Зірка Савка та Роман Хрущ – художники, студенти Львівської національної академії мистецтв, члени ГО «МО Текстура», учасники численних виставок, аукціонів, пленерів

Виставка триватиме до 17 травня за адресою: вул. Спаська, 45.

Фото обкладинки Артем Куцолабський

Дата розміщення 12.05.2017 у Огляди

Поділитися

Позняк Олена

Про автора:

Олена Позняк Вчителька історії, Grammarnazi, букаголік та фантазерка.

Залишити коментар

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to Top