Стихійна поезія у Миколаєві

а

“Будь ласка, вимкніть світло і нехай до кінця виступу не пролунає жодних оплесків, аби не порушити магічну атмосферу таємничості і спокою”, – саме так зазвичай починається історія у кожному місті.

Їх завжди четверо. Три постійних стихії і одна мінлива Вода, що до кожного міста притікає/приїжджає/ своя.  С т и х і й н і –  це вже ціла історія.

16358886_1296162340454174_175484580_n

Стихійні – це більше, ніж літературний проект. Це літературний перфоманс, який відображає декілька сторін мистецтва, вдало поєднує у собі поезію, аудіосупровід та візуалізацію. Це своєрідний поетичний театр –  і він точно переверне ваше уявлення про звичайні літературні тури.

Три молоді автори зі Львова. Три стихії, що утворюють фундамент цього проекту, і зо два десятки представників Води. Кожен з них особливий і уособлює свою стихію, за допомогою своїх творів  викликає у деяких мурашки по шкірі, змушує задуматися про найпотаємніші питання і навіть плакати слухачів.

u54J4L2G2ok

Чотири стихії 28 січня зібралися у Центральній міській бібліотеці ім. М.Л. Кропивницького і буквально допомогли глядачам наживо побачити магію віршів.
Повітря – Поль Бєрковіц, Вогонь – Джон Гнатів, Земля – Ростислав Кузик, і спеціальна гостя Миколаєва, непередбачувана стихія Води – львівська поетка Ольга Перехрест. Нагадаємо, що  Миколаїв став одинадцятим містом у турі.

Але хто ж вони, ці Стихійні?

Земля

Поет-мандрівник, за освітою філолог, зі світлою душею і пронизливими віршами. Саме таким є представник стихії Землі Ростислав Кузик. Свій перший вірш Ро написав ще у 12 років, але тоді це були недовершені тексти, і от зараз він змушує слухачів плакати, коли він читає свої нові твори. Найчастіше у його віршах простежується образ самотньості.
ро1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коли ми обирали свої стихії, я довго не задумувався, ким бути, якось навіть майже одразу визначився, що оберу саме Землю. З дитинства я люблю ходити босоніж. Це дає мені силу та заспокоює.

літні ночі ніколи не бувають такими
а тут
тут нічого не вдієш
вода ховається за льодом
залягає на дно між каміння і риб
вогнище боїться розгорятись
лиш відкриє око спалаху
і розчиняється знову
твердне земля хоч стукай а хоч ріж
до весни не доб’єшся нічого
і рідшає повітря
що можеш пройти поміж ним


Вогонь

Стриманий і серйозний Джон Гнатів по-справжньому запалює поезію і віддає слухачу хвилю адреналіну. Вірші почав писати близько десяти років тому, з пропозиції друга. За освітою він викладач англійської мови та літератури. Ця викладацька стриманість чітко простежується у ньому. Хоча в очах палає Вогонь.

Джону настільки пасує його стихія, що він читає свої вірші поки горить аркуш.

Джону настільки пасує його стихія, що він читає свої вірші, поки горить аркуш.

– За знаком зодіаку я Овен. Тож, коли ми обирали свої стихії, я одразу сказав, що буду Вогнем

Купе вагона колихається зі сторони в сторону, наче
гойдалка, з якої щойно стрибнула дитина, гепнувшись
ногами на землю. Ми прямуємо південно-західною
залізницею, минаємо ріки, поля, та бескиди. Такі
колись могли лише в найілюзорніших снах бачити.

П’ємо дешеве пиво, ведемо ескапічну розмову
поглядами, ходимо курити в тамбур, неспішно
вдихаємо дим, і в мене відчуття підлітка-шибеника,
який здатний на ризик. Думається, ось вона камерна
свобода, ось воно, п’янке повернення назад. Мимоволі

Повітря


Загадковий і стриманий Поль Щепан з’являється раптово, йому найкраще підходить стихія Повітря. Пише не тільки вірші, а й пронизливу прозу, саме з якої, по суті, і розпочалася творчість.  
IMG_9417
За знаком зодіаку я Діва, тож логічно припустити, що я міг би бути стихією Землі, але ні. У мене був вибір між Повітрям і Водою. Тоді я, не задумуючись, обрав Повітря і, здається, не помилився.

я бачу повітря
воно рухається до мене
тонкою прозорою ниткою
проходить у мене
лоскочучи піднебіння
через горло
рухається по бронхах
і входить у легені
заплутується там
обв’язує пов’язує зав’язує
гілки бруньки і листя
всередині двох внутрішніх гербаріїв
заплутується так що
я перестаю дихати.


Вода


У кожному місті представник стихії Води змінюється. Мешканцям Миколаєва пощастило познайомитися з ніжною і тендітною Ольгою Перехрест.
Киянка, що живе у Львові. Працює журналістом, а у своїх віршах часто звертається до образу води і яскраво змальовує портрети різних жінок.
IMG_9130– Пропозиція долучитися до Стихійних була для мене раптовою і трохи авантюрною, але я погодилась, і вже під час підготовки виявила, що у моєї текстах є багато води, у хорошому сенсі. Та і її у Львові особисто мені не вистачає.

змінюй шкіру на більш міцну,

змінюй мову на більш обачну,

вчися бачити в темряві новинної стрічки,

вчися плавати – і пливи.

колись предки твої вийшли на берег

і впали на нього втомлено,

сказали: повітря, воно солоніше вогню,

тож навіщо було все кидати,

але раз вже прийшли, то лишаймося.

трохи південніше і з наших кісток виростали би апельсини чи вишні,

але не ростуть.

Ось такими вони є. Різні, але усіх об’єднує любов до поезії, і “Стихійні”. Миколаїв зустрів поетів з відкритими обіймами, повною залою слухачів та цілковитою віддачею. Поети ж відзначили що “люди на Півдні України тепліші навіть за тамтешній клімат” та обіцяли ще повернулись. Тож будемо чекати. 

віп

поль

 

Дата розміщення 31.01.2017 у Події

Поділитися

Кравченко Марія

Про автора:

Марія Кравченко Творча дівчина з практичним світоглядом, активістка, людина з підвищеним почуттям справедливості, совоманка.

Залишити коментар

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to Top